22 жовтня 2008 р.

Нужденні, блазні та трохи церкви....

Людина в коробці...Людина в коробці....завтра дам йому монетку!..
Ніколи не розуміла, що саме є та жалість, яку викликають в моєму серці жебраки?! З одного боку, їм потрібно співчувати і допомагати, а з іншого, мені особисто, огидно, що існує такий бізнес і ми допомагаємо не нужденним, а блязням та брехунам. Та й бажання чимось допомогти виникає не завжди. Одна моя подруга їхала в метро, а там звичайна картина - хлопчик ходить з вагону у вагон, падає на коліна, безперервно хреститься, просить - вона розчулилася, але грошей з собою не мала, тож дала йому що було - печиво. Хлопчик почав кричати на неї з претензіями: "Що ти мені даєш? Я грошей хочу!!" А йому лише 7 рочків. Що тут скажеш??!!
Крім того це безперервне хрещення! Особисто я байдуже відношусь до християнства, до всіх цих ритуалів, трійці, лоб-пуп-право-ліво, але від такого відношення ці, для когось святі, жести взагалі знецінюються.

2 коментарі:

Анонім сказав...

я кожен раз не знаю, що робити, коли бачу таких дітей.. плакати хочеться... знаєш, християнство, справжнє, не має нічого спільного з ритуалами.. християнство -це про твої стосунки з Богом та людьми..але люди часто замінюють ці стосунки ритуалами

Синя_Птаха сказав...

Чесно кажучи, я вважаю, що з Богом (нехай буде так, а там хто я к називає) можна спілкуватися і без цього всього. Це є у кожного з нас. А релігія - це просто метод управління, досить зручний, до речі.