Дитячі страхи...

Нещодавно згадала про свої дитячі страхи. Тепер це виглядає смішно, але тоді...
Найперше я боялася відкритих або напів прикритих дерей, якщо в кімнаті не горіло світло. Боялася, коли спала висовувати з-під ковдри будь-яку частину тіла, крім голови звичайно, а причина...О, це треба передивитися якихось страшних фільмів, я думала, що прийде якийсь дядько і відрубає все, що на виду. Цікаво, що б про це сказав дідусь Фройд?? Ну і звичайно, актуальна досі - арахнофобія. Пам'ятаю, якось я спала з мамою і, звичайно, прокинулася раніше, а коли хотіла встати, мені здалося, що на лампі сидять 2 павуки, розміром з долоню. І якщо я повурушуся, то вони стрибнуть на мене. Я пролежала абсолютно нерухомо близько 2-х годин, поки не прокинулася мама. От так))
А ще я боялась йти по темному коридору, тому що мені здавалося, що хтось іде позаду. І я починала бігти. Чим більше я бігла - тим більше мене це лякало.
Взагалі, кумедно це згадувати такі речі...останнім часом багато спогадів з дитинства....